В сучасних умовах, зважаючи на соціально-політичну ситуацію, яка склалась в нашій державі, а саме – початок війни росії проти України, кожен громадянин нашої країни, незалежно від віку, статі, професії чи посади, перебуває у постійній напрузі, часто невизначеності, а отже – в стресі.
Стресові події та ситуації викликають різні форми емоційних реакцій ‒ від легкого ступеня збудження, якщо подія вимагає відповідного напруження, але з нею можна впоратися, до таких емоційних станів як гнів, агресія, тривожність, апатія або депресія.
Якщо стресова ситуація не припиняється, емоції людини можуть динамічно змінювати одна іншу залежно від успішності спроб її подолати.
Найбільш типовою реакцією на стресор є тривожність.
Ця форма психологічної реакції на стрес як неприємне переживання позначається такими словами: занепокоєння, побоювання, страх, і відчувається періодично тією чи іншою мірою різними людьми. Іноді на тлі тривожності може проявлятися ряд симптомів, відомих як посттравматичні стресові розлади (ПТСР), до основних симптомів яких відносять:
- тривалість дії симптомів – вони або не проходять взагалі, або/та їх інтенсивність не знижується
- постійне «проживання» травматичної події, наче подія відбувається в теперішньому часі;
- підвищена збудливість (надмірна балакучість та/або рухливість) або навпаки, емоційне заціпеніння (зниження або втрата здатності отримувати задоволення, відсутність інтересу до звичної діяльності, відчуття відчуження від інших, уникнення);
- порушення сну, складність зосередження, підвищене нервове напруження;
- в деяких випадках ‒ почуття провини за те, що людина вижила в драматичних подіях.
Головною причиною виникнення ПТСР є те, що подія мала екстремальний характер, виходила за межі людських переживань, викликала інтенсивний страх смерті, жах і відчуття безпорадності.
Існує думка, що ПТСР є нормальною реакцією на ненормальну ситуацію і може розвиватися у кожного індивіда.
Статистика свідчить, що 75-80% людей, які пережили травматичні ситуації, де була пряма загроза їх здоров’ю чи життю, спроможні задіяти власні внутрішні ресурси для ефективної адаптації та подолання наслідків травматичної ситуації.
Загалом виділяють три напрямки позитивних змін, які відбуваються в результаті життєвих криз, і ці напрямки швидше можуть бути описані, як напрямку росту:
- Перший напрямок передбачає актуалізацію прихованих можливостей особистості, які змінюють самовідчуття і роблять людину більш стійкою перед нинішніми та майбутніми життєвими драмами.
- Другий напрямок змін вказує на те, що травма зміцнює значущі взаємини людини.
- Третій напрямок стосується зміни в життєвій філософії людини, її пріоритетів щодо сьогодення, майбутнього тощо.
Адаптація до нових умов життя вимагає часу і терпіння. Війна змінила не лише Вас, а й ваших близьких. Тому важливо не обмежувати коло свого спілкування. Адже якщо Ви залишилися на самоті, це не означає, що ви – самотні, багато людей поруч з Вами і щиро прагнуть допомоги.
ДІЄВІ ПОРАДИ:
- Намагайтесь повернутися до свого звичного режиму сну, регулярно робіть фізичні вправи або виходьте на прогулянку.
- Знайдіть улюблену справу (або поверніться до своїх довоєнних захоплень), займайтесь творчою діяльністю.
- Плануйте свій відпочинок і особисте життя.
- Використовуйте методи релаксації для зняття стресу (медитацію, аутогенне тренування, дихальну гімнастику).
- Говоріть зі своїми рідними не лише «по справах», але й обговорюйте фільми, книжки, суспільно-політичне життя, плануйте спільний відпочинок.
- Розповідайте рідним і друзям про свій досвід, не лише сумні, а й веселі історії зі свого побуту.
- Уникайте вживання алкогольних напоїв для зняття стресу чи зниження гостроти важких споминів. Алкоголь не вирішує проблем, а лише шкодить Вашому здоров’ю, посилюючи проблеми вже наявні.
- Будуйте реалістичні плани на виконання домашньої роботи, професійної діяльності і навчання.
Як контролювати гнів:
- Перед тим як відреагувати (словом або ділом) – порахуйте до 20.
- Визначте для себе ситуації, які Вас дратують – так Ви зможете краще підготуватися щоб не відповісти на них спалахом гніву.
- Навчіться використовувати методи релаксації (дихальні вправи, медитацію).
- Багато ходіть пішки по свіжому повітрю. Приймайте контрастний душ.
- У ситуації, що викликала гнів – вмийтесь холодною водою.
- Змініть обстановку – фізично «вийміть» себе з обстановки, в якій виник гнів.
- Смачно поїжте.
- Використовуйте техніку візуалізації безпечного місця: згадайте місце, де Вам було спокійно і затишно, де ви були щасливі. Уявіть собі, що Ви там і знаходитесь.
При правильному підході до активізації внутрішніх ресурсів та адаптації до стресової ситуації більшість людей спроможні самостійно повернути відчуття контролю над власним життям.
Якщо ж самостійно впоратися зі стресами чи проблемними ситуаціями не вдається, варто звернутися за професійною допомогою – до психолога чи психотерапевта. Це допоможе уникнути можливих негативних наслідків стресу та зберегти ментальне здоров’я
Психолог Бойко Наталія
Робота з дорослими:
- індивідуальні консультації (особисті зустрічі та онлайн-консультування);
- групи підтримки (інформування в Telegram-каналі “КАРІТАС ТЕРНОПІЛЬ” або запис по телефону);
- тренінгові групи з метою просвітництва та набуття учасниками нових навичок і умінь, зокрема щодо зниження психоемоційної напруги, подолання стресових ситуацій, керування власними емоціями і т.п. (інформування в Telegram-каналі “КАРІТАС ТЕРНОПІЛЬ” або запис по телефону)
Контакти:
Телефон, Telegram: +38050 62 22 660
Skype: n_new_n (Nataliia Boyko)